Відгук на постановку «Лісова пісня» в Академії руху м. Кривий Ріг.

Без жодного слова, рух та емоції акторів вводть в транс… повільно капають сльози.
⠀
Найважче сприймається відкритість почуттів Мавки та Лукаша, оголеність душі та простота першого кохання… саме ці емоції «заборонені» у сучасному суспільстві… 
⠀
Зрада, трагедія — більш спокійно сприймаються, адже до цього нас загартовує повсякчасність… доступно та просто в розумінні, а от сором’язливість та відвертість, де панує повна довіра — ось ключові моменти на яких затамовуєш подих та не стримуєш сліз, вони десь відзиваються та тихо стікають по обличчю…
⠀
Неможливість витримати побутових зваблень та силу встояти перед спокусою — погубило неймовірне кохання…
⠀ Трагізм, людська підступність та відсутність опору, наразі процвітає…
⠀
А от чистота та розкритість почуттів нині надають вразливості, та не витримують натиску оточення.
⠀
Драма.
⠀
Не можна не відмітити гармонійність підібраних акторів: Мавка безпечне створіння від кожного кроку якої віяло весною, прозорістю, ніжністю, свіжістю; Мавка та Лукаш ніби відчували подих один одного вони були одне ціле; легковажність вчинків Лукаша донесено до глядача з легкістю та всією глибиною трагізму розплати; Килина чітко відтворила всю сутність людської зради та невгамовного бажання володіти бажаним, й безперешкодність шляхів досягнення; емоції сцени Перелесника та Мавки були на відриві та на грані; Доля розгорнула всю свою суть, як прихильність дохлопчика-Лукаша, який з дитячою відвертістю та прийняттям отримує дар, так і невгамовну презирість до зради дорослого-Лукаша; Русалка, Куць та потерчата — навіть відсутні слова, наскільки яскраво видано підлеслевість; Тіна, Гілочки, Духи, Злидні — тонкий взаємозв’язок на рівні підсвідомості доповнювали емоції загальної постановки, посилюючи проникнення у душу глядача…

Такого заряду протилежних емоцій, яскравості почуттів навряд де ще можна відчути так як в театрі…